Що робити, коли нічого робити не хочеться? Ця техніка завжди допомагає.

Це дуже часте запитання, яке ставлять мені клієнти найрізноманітнішого віку, що перебувають у найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Думаю, що багато хто стикався з цим неприємним станом, коли якась апатія й почуття незрозумілої втоми накривають з головою. І справи переносяться на все ніяк не настаюче завтра, хочеться сховатися від усього, і диван стає найзатишнішим і найбезпечнішим місцем. І навіть відчуття провини, що насувається, не допомагає взятися за прибирання, піти на тренування, приступити до роботи, здійснити давно заплановий дзвінок і так далі. Виникає справедливе запитання: що робити?

Спробую в цій невеликій статті накидати варіанти того, що можна зробити в такій ситуації і з чого можна почати діяти.

Щоб вирішити проблему, варто знайти причину, через яку вона виникла, і щось робити з цією самою причиною. Тому перш ніж щось робити, я рекомендую проаналізувати, коли цей стан з’явився і звідки прийшов. Для цього дайте собі відповідь на такі запитання:

• Коли мені перестало хотітися щось робити?
• Що відбувалося зі мною в той час і що відбувалося за деякий час до цього?

Тут можуть бути найрізноманітніші варіанти: від накопиченої останнім часом втоми (як фізичної, так і емоційної!) до якоїсь зміни в житті (осмислити й взяти до уваги яку поки що не знайшлося часу).

Таких причин може й не знайтися, тому ось ще одне цікаве запитання:

• Що забирає мої сили останнім часом? На що я витрачаю свої емоційні ресурси, грошові, фізичні, інтелектуальні?

Тут запитання залежить від того, що саме зараз відбувається у вашому житті. Чого не хочеться більше: спілкування, вирішення якихось важливих завдань, фізичної активності чи чогось іншого.

Якщо, відповідаючи на одне з цих запитань, ви знайшли якусь причину — чудово. З неї й варто починати. Зможете щось зробити з причиною — зміниться і загальний стан. Адже, можливо, ви й справді втомилися, і вам справді потрібен відпочинок, щоб накопичити нові сили. А можливо, вам бракує підтримки близьких, або постійні конфлікти витягують усі соки. Тоді подумайте, що можна з цим зробити і як можна виправити ситуацію на краще для вас.

Назву ще кілька причин, які провокують появу такого стану тотальної лінощів, і наведу варіанти того, як із ними бути:

• велика кількість накопичених справ, коли вже незрозуміло, за що братися, і в результаті нічого не робити стає своєрідним «рішенням». Це так звана прокрастинація. Тут може допомогти планування, розставлення пріоритетів, делегування. Якщо думки про якусь справу не дають спокою — краще почати саме з неї, вирішити, як її робити, розписати по днях, щоб думки про це перестали заважати зосереджуватися на іншому.
• часто за «нічого не хочеться» ховається небажання робити щось конкретне. Тут принцип може бути той самий, що й у попередньому пункті. А якщо за «не хочеться» ховається «не знаю, як», то варто почати саме з цього. Головний принцип тут: «Їж слона по частинах». А це означає вирішувати все поступально, поетапно, зрозумілими й здійсненними завданнями. Ставити проміжні, посильні цілі.
• внутрішній конфлікт (наприклад, треба щось робити, але не хочу). Тут потрібно спробувати домовитися із собою, щоб усі мотиви й почуття були єдині. Якщо самостійно це зробити не виходить, завжди може допомогти психолог, а часом і просто розмова з кимось близьким.
• депресія. Тут я вже говорю про діагноз, а не про сум, який накочується періодично. Якщо стан пригніченості триває давно (більше півроку), виникають важкі, негативні думки, фізично ви стали малоактивні й почуття радості забулося — варто звернутися за консультацією до лікаря психотерапевта чи психіатра.

Так буває, що причину занепаду сил і мотивації, а також причину втрати ресурсів щось робити знайти не вдається. Або самостійно впоратися з нею не виходить. І раз за разом, у невдалих спробах зробити щось із наслідком, впевненість у собі починає знижуватися. Тут варто задуматися про те, як довго ще ви можете дозволити собі бути в такому стані, як давно ви в ньому, чого хочете і чи потрібна вам допомога. Іноді звернутися по допомогу до фахівця — це найкращий спосіб проявити турботу про себе у складній життєвій ситуації.

І наостанок скажу, що в будь-якому випадку, коли сил немає й нічого не хочеться робити, варто спробувати підзарядитися. Подумайте, що зазвичай додає вам сил і мотивує? Може, це просто міцний сон, а може — прогулянка на свіжому повітрі. Або хобі, творчість, розмова з друзями. Спробуйте зробити щось, що вам подобається, або придумайте, чим ви порадуєте себе, коли завершите свої справи. Часто за метушнею справ, купою планів і графіків ми забуваємо проявляти до себе любов і турботу. А адже турбота — це завжди ресурс!

Джерело http://lifesek.ru/chto-delat-nichego-delat-ne-khoche/2/